вікно

-а́, с.

1) Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. || Шибки. || Підвіконня.

2) Просвіт у чому-небудь.

3) Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині.

4) спец. Частина екрана дисплея, з яким програма чи користувач працює як з окремим екраном. || У комп'ютерній графіці – задана частина віртуального простору. || У комп'ютерних мережах – упорядкована множина послідовних порядкових номерів пакетів даних, які можна передавати без отримання підтвердження.

••

Допомі́жне́ вікно́ — частина екрана дисплея в інтерактивних системах, до якої програма виводить підказку.

5) Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті.

6) перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками.

7) перен., розм. Перерва в чому-небудь, проміжок.

8) Про сонячні дні, що дозволяють провести в південних районах ранні сільськогосподарські роботи.